У Золотоноші щорічно проходить єдиний у світі фестиваль чорнобривців


21-22 серпня журналісти з усієї України завдяки запрошенню міського голови Золотоноші Віталія Войцехівського мали змогу відвідати перлину Черкащини, місто Золотоношу, де взяли участь в унікальному місцевому фестивалі чорнобривців, який ось уже чотири роки поспіль як замешкав у Золотоноші і став візитівкою міста.
Золотоноша – місто обласного підпорядкування, в якому проживає майже 30 тисяч мешканців, Золотоніський район один із найрозвинутіших районів в Черкаській області – тут працює 19 бюджетоутворючих підприємств.
Як розповів міський голова Віталій Войцехівський, усе розпочалося з ідеї і перших висаджених кущиків чорнобривців на клумбах біля міської ради, згодом, коли комунальники висадили понад двохкілометрову чорнобривцеву алею вздовж центральної дороги міста, кожна господиня вважала своїм обов’язком заквітчати своє обійстя і все довкола цими цілющими для землі і людей квітами. За чотири роки відколи було започатковано фестиваль, уся Золотоноша перетворилась у буквальному сенсі слова на великий запашний квітник, а сам фестиваль завдяки ентузіазму своїх жителів – на щорічний й всеукраїнський. Нині про Золотоношу як місто чорнобривців знають по всьому світу саме завдяки єдиному в Україні та у світі однойменному фестивалю. Щорічно, спеціально до свята, золотонісці плетуть величезний вінок із квітів, основу якого складають саме чорнобривці, прикрашають його яскравими стрічками і врочистою ходою, у вишиванках йдуть через усе місто у центральний парк щоб покласти квіткове перевесло до підніжжя пам’ятника найвидатнішого земляка, геніального Тараса Шевченка.

Ще у перший рік проведення фестивалю завдяки своїм майстриням золотонісці потрапили до Книги рекордів України, сплівши найбільший вінок з чорнобривців об’ємом понад три метри, розповіла заступник міського голови Золотоноші Світлана Суддя. Щороку майстри придумують новий неповторний дизайн вінка. Цьогоріч він був у патріотичних кольорах державного прапора України. Третій рік поспіль фестиваль має статус всеукраїнського. Цього року у параді вишиванок взяли участь понад п’ять тисяч мешканців та гостей фестивалю, усі від старого до малого були одягнені у вишиванки, а жінки та дівчата ще й у красиві віночки зі стрічками. На чолі колони несли величезний вінок із чорнобривців і вся ця хода рухалася до площі Героїв Майдану під патріотичні пісні. До слова, реконструкцію площі Героїв Майдану завершили напередодні святкування Дня державного прапора України. На реконструкцію не витратили жодної бюджетної копійки, зазначив міський голова, усе коштом нового інвестора і підприємців. В найближчій перспективі встановлять на площі фонтани, ліхтарі, лавочки та насадять клумби довкола. Золотонісці які брали участь у Революції Гідності попривозили з київського Майдану Незалежності бруківку вона буде використана для увіковічення пам’яті про героїв.

Чорнобривцева атмосфера панувала над усім містом, гостей фестивалю при вході у парки (в центрі Золотоноші їх аж два) в ошатних довгих пишних сукнях зустрічали привітні молоді панянки, які кожному відвідувачу приколювали на лацкани одягу запашну бутоньєрку з чорнобривців, перев’язаних синьо-жовтою стрічечкою. В самому парку Шевченка, де відбувався фестиваль чорнобривців, розмістилися квіткові експозиції, виставка майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, грав місцевий духовий оркестр, проходив шаховий турнір. До речі, як зізналися мешканці міста, концерти у парку для них не екзотика, щонеділі духовий оркестр грає тут. На центральному стадіоні, який, як і у Збаражі, має назву «Колос» відбувалася виставка-продаж сільгосппідприємств Золотоніського району. Варто зазначити, що, окрім найрізноманітніших овочів, фруктів, які щедро вродили цього літа на Черкащині, та найсмачніших пирогів, вареників, запіканок, пляцків і тортів, усе потопало у квітах – живих і вишитих. Більше того, з квітів та трав умільці із золотими головами та руками змайстрували цілі обійстя і навіть сплели тварин, уся ця краса пахла квітами і вражала креативом. Найуживанішою квіткою свята, звичайно, були чорнобривці.

Крім фестивалю журналісти ознайомилися з процесом виробництва на потужних підприємствах району, зокрема на золотоніському лікеро-горілчаному заводі «Златогор», одному з найстаріших підприємств галузі, заснованому 1896 року. Нині завод випускає понад 50 найменувань алкогольної продукції: горілку, бальзами, лікери, гіркі та солодкі настоянки. Завдяки добрій воді та відмінним спиртам, які до речі закупляють на Львівщині, продукція ТМ «Златогор» удостоєна числених нагород на вітчизняних та міжнародних галузевих конкурсах й експортується у багато країн світу. Красногірський олійний завод виробляє нерафіновану олію найвищого класу із соняшнику і ріпаку технологією холодного пресування, тут встановлено сучасне обладнання провідних фірм світу, є свій елеватор. Побували ми на найпотужнішому в Україні заводі із виробництва розчинної кави, в тому числі відомих марок «МакКофе» та «Петровська Слобода». Змогли відвідати перлину українського бароко – Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир, заснований ще в 1680 – 1687 роках. В 1727 році послушником у ньому був святитель Софроній. На території монастиря є унікальне джерело з цілющою водою, до якого їдуть паломники з усього світу. У різні часи в стінах храму молилися такі знаменитості, як Сковорода, Котляревський, Максимович та інші.

Під час перебування на Черкащині, у Золотоноші, у мене жодного разу не було відчуття, що я знаходжуся на лівобережній Україні, все свідчило про те, що не покидала межі рідної Галичини, настільки дух непідробного, щирого патріотизму витав довкола. Усе місто, будинки і вулиці потопали у національних кольорах і символах, навіть дерева, мости, переходи, паркани й турнікети були розфарбовані у жовто-блакитне. На приватних будинках і багатоповерхівках майорять державні прапори. Що вже казати про людей, надзвичайно щирих, гостинних й закоханих у своє місто і Україну. Такі подорожі – найкращі ліки для тих, у кого є ілюзії про різну Україну, насправді вона одна-єдина, і живе в ній єдиний український народ. Місто Золотоноша яке ще не так давно називали болотоношею, за якихось п’ять років повністю змінилося, відремонтувало дороги та тротуари, розквітло численними клумбами та фонтанами, а люди відчувають себе набагато впевненіше, завдяки міській владі. За словами міського голови Віталія Войцехівського, інвесторів вони хіба не носять на руках, а так усе можливе сприяння від влади до їхніх послуг. Для того, щоб стимулювати інвесторів створювати нові підприємства в Золотоноші, на сесії міської ради було прийняте рішення звільняти протягом двох років нові підприємства від сплати 10% податку, встановивши обов’язковий платіж на рівні одного відсотка, саме за такою відсотковою ставкою сплачують бізнесмени податки муніципалітету в європейських країнах. Нещодавно Віталій Войцехівський повернувся із США, де вивчав досвід тамтешніх комунальників та відвідав прототип сучасного дитячого спортивно-оздоровчого табору, аналог якого планує збудувати в Золотоноші. Сьогодні завдяки праці своїх мешканців Золотоноша місто до якого не лише хочеться повертатися, але і жити у ньому. Організували прес-тур Черкащиною Золотоніська міська рада, Національна спілка журналістів України та Український журналістський фонд.

Першоджерело